Моє кохання –
Скажи мені де ти блукаєш?
Чому сторонишся мене?
Як той невільник, від господаря втікаєш,
Біжиш наосліп, навмання бредеш.
А може десь на небесах літаєш...
Мій рідкий гість, завжди непрошений, невчасний.
Немов середньовічний привид грішний,
Прийдеш, ледь колихнувши мерехтінням свічки,
Холодний безтілесний, вічний...
Прийдеш, щоб спокій в мене вкрасти.
Моє кохання – шматочок вкраденого щастя,
З ранковим поцілунком ти розтанеш на устах.
Лишивши тіло, стомлене бажанням,
Все забереш з собою, як підеш завчасно...
Отдай лиш душу – нащо вона тобі на небесах?..
