Спробую для тебе написати,
Хоч дві стрічки про те,
Як сильно сумую за тобою.
Любов моя ніяк не гасне,
Усі мої старання ідуть у безвість.
Прошу простити за не сміливість,
За те коли мав цілувати,
Відправляв лягати спати,
Через це тепер не можу засинати.
Біль душі-серця не проходить,
Оманою їх не проведеш.
Ох, як важко кохати ту,
Якої немає поруч...
Але знаю треба зачекати,
Прийде час нам ще кохатись
І очі більш не будуть брехати.
Лиш правда йтиме з наших вуст,
Злиються два серця в гарячім поцілунку,
Життя радітиме за нас.
До того часу ще далеко,
Пройде рік, а може двадцять.
Зустрінемось десь у метро або у лісі,
Певен в цьому сумніву не маю,
А на даний час прости та прощавай...
...мене не забувай.(