Лежиш у гробі тихо, Боже, нині
Всіма покинутий, згорьований в житті.
Розп'ятий нашими гріхами в кожній днині
Й не бачиш в нас в постійнім каятті.
Лежиш у холоді на камені шершавім,
Невірні вояки при вході стережуть,
Пройняли рани болем вже кривавим -
Лиш зараз спокій повернувся тут.
Пройшли страждання, дикі розпинання,
Проте й надалі ми гріхи снуєм.
Прости нас Боже, допровадь нас до пізнання -
Самі ж дороги вірної без Тебе не знайдем.
Лежиш у гробі тихо, Боже, нині
Всіма покинутий, згорьований в бутті -
Ми ж, вічні грішники, все просимо щоднини:
Не дай грішити більше в майбутті!
23.04.2011 року Сокаль