Чи варто боротися за Україну? Однозначно. Так. Та тільки , наших , слів ой як замало:Ангеліна запитує. - як? Юлія Фіньковська відповідає – Рвати зубами треба за Україну! Терен застерігає. – Проклянуть нас нащадки за нашу бездіяльність. Лілія Ніколаєнко не сумнівається, що треба і запевняє, що це лише питання часу. Світанок та Рідний закликають до: братства, єдності і конкретних дій починаючи з себе.
Дарка Космацька говорить твердо –Варто.
На превеликий жаль інертність,бездіяльність, довірливість,байдужість до себе і до України, надія на «ось» чи то на доброго пана – гетьмана довели більшість із нас і нашу , любу, Батьківщину до злиденного життя, як матеріального так і морального, а особливо до духовного зубожіння. Матеріально ми не живемо, а існуємо. Морально ми бідні теж , бо переважають : двійна мораль і подвійні стандарти.
Можновладні говорять і обіцяють одне, а на ділі живемо все гірше і гірше. Духовність, патріотизм,наша мова і культура занепадають. Відомі: артисти, діячі культури, політики і просто українці – перевертні, , ігнорують українську мову , стидаючись розмовляти нею називають її селянською. Забуваючи при цьому хто ж їх годує як не селяни.
Тож варто боротися за Україну?! Та як справедливо запитує Ангеліна –ЯК? Невже потрібно чекати нових Кармалюка, Гонту чи Голоту?
Ненько! Люба Україно!
Чом ти так збідніла,
Що народ свій прокормити,
Вже не маєш сили?
Чом лани твої поросли
Злими бур’янами,
Роботящими збідніла
Дочками й синами?
Чи у тебе, люба, мамо
Діти препогані?
Бо ж грабують, оббирають
І звані й не звані.
Чом везуть із – за кордону
Все, і навіть води?
Чом завмерли, не працюють
Фабрики,заводи?
Не потреба й право – розкіш
Звичайна робота.
Всюди бідність та убогість,
Злиденна голота.
В голоребрій в голоп’ятій,
Жебрацькій країні
Розвелися мільйонери
У лихій годині.
Всі хотіли б якось побороти цю злиденність, несправедливість, але кожен з нас чекає чийогось першого кроку. Так ніхто не наважується розпочати боротьбу і в людей залишаються лише надії, віра в краще життя.
Україна залишається мрією. А боротися за мрію здатні далеко не всі. Пригадав таке:
Ігор Жук
Пісня Мойсея http://poezia.org/ua/id/7248/print
Можливо, ви знаєте ці рядки. Мені пощастило, свого часу, слухати їх наживо під акомпанімент авторової гітари.
Але ж є і ті, що голоребрі й голоп"яті!
