Ти увірвалась у мій чат,
І ніжно відвела від болю,
Де твій і мій життєвий шлях,
Будує власну долю.
Ти обірвала свої мрії,
Бо не знайшла у них довіри,
Ти просто все йому віддала,
Й любила чисто і без міри.
Він наче ток по тобі б'є,
І любиш і не хочеш знати,
Загнавши біль у своє серце,
Не знаєш що кому сказати.
Ми встаним взявшися за руки,
І щастя знайдем крізь негоду,
Ми настраждалися доволі,
І заслужили на свободу.