В моїм житті ти - іноземець.
Між нами лиш екскурсія
Тебе забути? Не проблема
І далі по своєму курсу.
Та зустріч ця, веселий погляд
І ніби ми старі знайомі...
...Забула!Це все ж ненадовго,
А почуття всі - випадковість.
Що доля ти, лише наснилось.
Ти як міраж в душі-пустелі.
А навкруги усе змінилось,
Мабуть одягла окуляри рожеві.
Мабуть у думках не туди забрела,
І ти не мій принц, не врятуєш від світу.
Я, те що було, зберегти не змогла.
Скінчилась екскурсія, може від вітру.
Змінив мої плани і цілі буття
А потім, напевне, від мене втомився...
Усе як в кіно, не моє це життя!
На "до" й "після" тебе мій світ розділився.
Так мучаю себе. Даремно!
Бо я все ж збилась з курсу
І закохалася, напевно.
Жаль ти лиш на екскурсії...
гарно
бонжур 
дякую
