Кохання мить
Була в моєм життi,
За нею бiль прийшов
Та самота́ з журбою.
Яскравий день
Як сонця посмiх зник,-
Жахлива нiчь
Всю захопила владу!
Розлю́тилась зима,
Посилюючи владу;
В снiгах я заплутав
I загубив свiй дiм...
Куди подiвся шлях,
Що долею судився?
Немов веселка в дощ,
Розтаяв, мов не був!
Моє кохання зле!
Лише на серцi рани;
Лише в душi смуток
I те́мрява в очах...
Куди подiвся хист
До дивовижних слiв?
I стежка до зiрок,
I мрiй зоря́них подих?
Лютує на душi
Сестра кохання - зрада!
Вщерть спалює мене
У вогнищi думо́к...
