Дивлюся тепер у віконце я,
Згадую усе, що пов'язане з тобою.
Дуже поспішила тоді я,
Жалкую про це зараз до болю.
Так, я зрозуміла,
Тепер сильно каюсь.
Помилку я зробила,
І зараз маюсь.
Чи можна щось змінити?
Думаю, що можна.
Не хочу так усе лишити,
Не пише тобі такі вірші кожна!
Повір ти нарешті моїм почуттям,
Не знаю вже, як їх доказати.
Казала ж, що все тобі віддам,
Чи може на цьому світі мені не бути?
Тоді, я думаю, повіриш ти в усе,
Та вже буде пізно.
Серденько перестане битися уже,
Та любов моя буде жити вічно!
А зараз міраж ти,
Без стуку
У сни приходиш ти.
І знову робиш мені муку.
На душі так важко стає,
Серце виривається з грудей.
Відчуваю, що ніколи це не мине,
А час проходить цей!!!
