Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: З Кобзарем у серці/ Клич Бористена - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр ПЕЧОРА, 09.03.2012 - 22:18
Спасибі за твір Ваш і рідну нам тему. Довічно будьмо з Кобзарем у серці... * * * Портрети ідолів-іуд по кабінетах… Лукаві посмішки вождів-маріонеток. І досі ще мерзенний дух,химерний почерк. Повзе у дім гігантський спрут перебудовчий. Буває ж: символом висить портрет Шевченка у вишитому рушнику над повним сейфом, а в кріслі бос – нововкраїнський козаченько – з нечистим духом доморослий Мафієнко. 1990 * * * Недомірки духовні, хто сказав, немов «хохли» без племені і роду?! Ні аріїв, ні русичів не знав, та промовляю впевнено і гордо: Шевченко – Батько Нації – Кобзар, Великий Вождь Великого Народу! * * * Люд-волелюб терпів-скорявся. Пустелею віків спливло... Відгомоніло-відгуло... Вже отепер ми вільна раса. Якби не мали ми Тараса, то й України б не було. * * * Чом же ти, крильми змахнувши вільно, ледь піднявшись, падаєш униз? Повернись до Кобзаря, Вкраїно. Після зрад навіки повернись. 1991 Із сьогоднішнього виступу в Лубнах: Я – не політик, а поет. Тримаю слова кулемет. Я янучарам не служу, а правду-матінку кажу. Імперський дух смердючий тхне – кремлівські карлики газують, Вкраїну згадуючи всує. От-от Господь на небі чхне! Я до війни не закликаю, але по-древньому кажу, бо духом предків дорожу: «Табачника пора на палю!» Й повторювати твердо буду: «Табачник – ворог. Геть іуду!» Цуратися своєї правди годі! Хай правда наша вище долина! Пишіть свою історію сьогодні, а то за нас напише Бузина. Олександр Печора (Ромоданець) Юрий Богатинский, 09.03.2012 - 21:37
Очень понравился стих.Одно досадно, что пророчество не сбывается.Славимся мы многим, но в данный момент не сильно хорошим.Чем дальше, тем меньше шансов вообще славиться.Если раковой опухоле дать волю, то потом будет поздно.Мой прогноз - уже поздно.Надежда умирает последней, у народа этой надежды уже нет, остался только самообман.Тарас сейчас в гробу переворачивается от того, что его дети потеряли то, что он берёг! Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію. Ракові пухлини видаляють, чи не так? Головне, щоб метастази всі повисмиаувати, друже.
А.Б.В.Гість, 09.03.2012 - 16:13
КОБЗАР БЕЗ ЄВАНГЕЛІЯВозвеличення Шевченка дійшло до межі коли його «Кобзар» стали називати «Євангелієм для українців» Знов нас наївних хочуть ошукати І наші біди та нужду Собі на службу мріють взяти Бо ми до нині темні, без ладу. Який величний, трепетний борець Не скорений суцільним блудом. Повстав як і його народ Проти тиранів, вбивць і носіїв облуди! Та скрили правду від простих, Тлумачать так як їм потрібно. Закрили Батька від людей І вперто нищать кожне світло . Спочатку Бога відреклись, Шанують замість Батька Сина. А далі Слово Боже – Вість Людським «пророком» підмінили. Тепер святоші і чинці Святити підуть постаменти Де син України стоїть Закутий в бронзу, як безсмертний. Колись він Біблію читав, І трактував як вмів і слухав. Тяжке «чому» весь вік питав, Та думки Бога не дослухавсь. Син Божий не на те прийшов, Щоб ненависть посіяти й розруху. Він кров Свою за всіх пролляв, Щоб вічно жив, хто Правди слухав. Тому для всіх, на всі часи Євангеліє – слово миру...... Кобзар зацькований волав До помсти за свою Вкраїну. Та навіть в непробудній тьмі Поет не стримуючи гніву Картав гнобителів – ксьонзів, Паскудив «церкву – домовину». А.Б.В.Гість, 09.03.2012 - 16:08
Д Е Р Ж А В О Т В О Р Е Н Н ЯНачиталися Шевченка Сумно, тяжко стало Хто ми нині на цім світі Юрба, чи держава Чи ми вольні і безпечні В своїй рідній хаті Чи пани нас не мордують І попи - магнати Чи навчились ми поваги Один до одного Чи у найми не мандруєм По світі цілому А Тараса закували В камені і бронзі І вінки до ньго носять І сміються бонзи …… Не поможе ідолянам Ні кров ні сокира…. За вас кров була пролита Та ви не схотіли Ваша вольність у грабунку. В непристойних жартах У проклятім яничарстві.. Хіба це щось варта Може варта, та не тому Хто добра вам хоче, Хіба тому, хто у прірву Всіх зіпхне вас конче Як ваш розум розбудити З голубих екранів, Як до вас донести слово Коли зранку п’яні? Пани ваші похміліли Жиром запливають У кориті їх вершина Ігоря не знають… І не бачать : кругом горе, Ненависть, байдужість…. Схаменіться, недолюдки, Скоро кінець буде. Наталя Данилюк, 09.03.2012 - 15:28
Потужно,піднесено і велично! а Кобзарем натягнута струна вже пророкує славу Україні... - Дай Боже,щоб ми,нащадки,продовжили той праведний шлях великого Кобзаря. Валя Савелюк, 09.03.2012 - 13:52
заповітно звучить заклик Ваш!«Порвіть кайдани й вовіки віків зробіте Правду праведником, діти!» |
|
|