«А»:
Місяць повний, просить місяць спілкування.
День іде вже, залиша одних до рання.
Не хотіла я сьогодні прокидатись,
Місяць розбудив: ну годі спати!
Чуєш, коник вже давно на скрипці грає,
Коник грає, бо тебе чомусь кохає.
Ти не смійся, - вальс у його виконанні
Надихає і мене на подвиг ранній.
Я для тебе і вогонь і мідні труби,
Все здолаю, щоб почути слово любе.
Прочитаю я сонет, а чи поему,
Хай підкаже моя зірка нову тему.
Тем багато, хай вони собі гуляють.
Нам же добре, хай же люди просто знають,
Що кохання – це велика таємниця,
Що ховає від людей чудо-криниця.
Місяць ясний, моя зірочко прекрасна,
Знайте, ніч про вас не зможе забувати.
Ніч велика, з материнськими чуттями,
Просто слідом вона буде йти за вами.
Ніч без зірки, чи без місяця – це смішно!
Будем разом: це закон отой одвічний.
Ви заснете, я ваш сон оберігаю,
Я ж бо – ніч, тому гулять до ранку маю.
Щось не сплю я ні удень, ні серед ночі.
Місяць мій про це нічого знать не хоче.
Мій синочку. Ти скажи своїй зірчині,
Що без ночі вам не можна, ми – єдині.
Я люблю вас, як любити може мати,
Мріє вже про купу зореняток.
Ви не смійтесь, бо бажання ці нормальні,
Не спішіть і збережіть своє кохання.
На весілля не забудьте запросити,
Я прийду, бо ви для мене завжди діти.
Я люблю вас, зберігайте ви кохання,
Бо не завжди світ за вас оцей реальний.
ID:
329044
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.04.2012 20:14:45
© дата внесення змiн: 09.04.2012 20:14:45
автор: angel-just
Вкажіть причину вашої скарги
|
