Я забуваю тихий плескіт моря,
Морського бризу подих на світанні.
Монетку кину у фонтан старенький
Щоб сповнилися всі мої бажання.
Я тут проїздом зачепила своє щастя,
Одним лиш дотиком, рукою мимоволі.
Не думала, не ждала подарунку,
Яким ти став для мене – усміх долі.
Отак частенько світ жартує з нами –
В ціле життя нам виллється хвилина.
Єдиний погляд пам'ятатимеш роками…
З одної усмішки народиться родина….
