Кожен з нас в житті свій час у чергах гайнував,
В голові тримаючи ще безліч різних справ.
Наболілу написав історію свою,
Мов солдат, що воював в запеклому бою.
Йшли години у змаганні, куль не чутно свист,
Тітка лиш заповнює якийсь печатний лист.
Вже не німці виступають в ролі ворогів, -
Бюрократ мечем зтинає тисячі голів.
Поглядом хижацьким натовп зиркає, як вовк,
З радістю печінку й нирки він мені б натовк.
Із людей система робить звірів повсякчас,
З запалом в очах так любить нівечити нас!
За квартплату черга в сотню з гаком чоловік,
Можна простояти в ній, як статуя, довік.
Мов в воді, в чеканні розчиняється життя,
І терпіння, як в прислів'ї, здійснює тертя.
Мозок мій думками проклинає цілий світ,
Я не руйнуватиму чеканням свій політ,
І на бюрократів ще управу віднайду,
Ну а поки ці "рєбята" хай горять в аду!
о так, мене ця бюрократія теж забембала 
