- Знаєш, як воно прокидатися щоранку із жалем, що настав новий день? Звісно знаєш. Я бачу це по твоїм очам…
- Що саме ти розгледів у моїх очах?
- Вони тьмяні та згаслі, цей погляд я також спостерігаю кожного дня у дзеркалі. Колись мої очі виблискували слізьми, та й ті всохли.
- Це лунає занадто драматично.
- А я люблю драми, хіба ти не помічав цього раніше?
- Може й помічав.
- Ти сьогодні не дуже й то красномовний.
- Навіщо слова?Як виявилось, вони ні на що не здатні…
