Все вже поділено, землі посади,
Ті хто вже поза, і ті хто у владі,
Ділять по мові, по межі свободи,
На тіх хто на заході, тіх хто насході.
Ділять народ на прошарки і класи,
Ділять на бидло, ділять на маси,
Ділять ще здатних на боротьбу,
І ще на тих, хто ковтає ганьбу…
Так і живуть сорк сім міліонів,
Хтось вірить в БЮТ, а хтось в Регіонів.
Хтось вірить в те що піднімуть зарплату,
Хтось на кота переписує хату.
Вірять у гроші, у гречку, харизму,
Вірять багато і вірять у різне.
Я вірю теж... та у власні закони,
Вірю в захований шмайсер у схроні.
Вірю достануть, і вірю достану,
Вірю, що стрельну посеред майдану.
Та й того майдану, навряд чи вже буде,
Інша вже влада, і інші вже люди,
Гірко одне – що в Донецьку, що в Львові,
Буде без миру, все буде на крові.
Шмайсер у схроні? А в кого стріляти?
У тих хахлуватих із крайньої хати?
Селекція йшла тут упротяг століть
І рабства душі не змінити умить.
Я думаю, хай ще полеже Gewehr...
Відроджуймо дух -ЦЕ важливо тепер!
