Метеорити БОГ кидає –
Отак він весь народ зрівняє.
СВЯТА МОЛИТВА
Або народна любов до нардепів.
Мій Боже – я Вас відриваю
Від всіх небесних справ,
Мене послухайте – благаю,
Бо може я й не прав.
Хоч я і бідний, та життя
У мене все ж байдуже,
А от нардеповське життя,
Ой, Господи – не дуже.
Я не молюсь щоб здох, зкалів,
Той злий кабель у сватів.
Благаю, щоб ти пожалів,
Всіх наших депутатів.
Я як дивлюсь Верховну Раду,
Мені їх всіх там жалко.
Кричать, що не потерплять зраду,
Державу люблять палко.
До мікрофону вони рвуться
І сваряться, мов за город,
Чуби скубуть друг другу, б’ються
Всі у трибуни «За народ».
Підняли трохи копійчинок
До зарплатні артиста,
Собі на пільги, відпочинок –
Гривень з тисяч триста.
Собі пенсію і зарплатню
Велику – депутатську,
Дрібну народу, як «матню»
Малу, щоб здох зненацька.
На сесіях, щоб не кипіли
Поміж собою распрі,
Вони квартири получили
І дачі в Конча-Заспі.
Ще прихватили по заводу,
Всі банки, ліси й села.
Життя у них – хоч з моста в воду,
Ой, Боже, не веселе.
На островах відпочивають
На Гранд-Канарах кожен рік,
Вони у муках там страждають,
Щоб краще жив наш чоловік.
Їм бренді в горло заливають,
Мов ту смолу – де бар, шинок,
Дівчата, що не відпускають,
Злі, їх додому, до жінок.
Вони на пляжі їх там жарять,
Мов той Хек на сковорідці,
Від бісових дівчат тих марять,
Депутати, урядовці.
Заводи, вілли, баби – пекло!
За народ отак страждати,
Треба їх з земного пекла,
Всіх до Раю відправляти.
Почуй на небі, любий Боже,
Святу молитву цю мою.
Всіх депутатів наших, може,
Ти скопом візьмеш до Раю?.
А там в Раю, щоб не хворіли,
Вони, мов діти ті малі,
Наш любий Боже, дай їм сили,
Скупай усіх в «святій» смолі.
На небі у вікно із хати
Я, Боже,бачу твою тінь,
Ти сам пішов їх всіх збирати?
Ну Слава Богу! Їм – амінь.
Ш.В.С.06.09.2006 р.
ID:
361834
Рубрика: Поезія, Сатира
дата надходження: 03.09.2012 23:34:30
© дата внесення змiн: 03.09.2012 23:34:30
автор: Степанич
Вкажіть причину вашої скарги
|