І, видно - долину за моїм вікном!
Куди я дивлюся в нього на схід,
звідки доходять до мого саду вітру спів,
де цвітуть білокурі вишні.
Вона вагітна дорогим зерном,
але дорога лежить до міста нового.
В якім утоплюся знову я,
і стану його ліхтарями.
Тікає дорога на захід...
Се місто зовсім не зле,
у ньому бувають не великі втіхи,
котрі варті всіх земних скарбів.
