Ламає тіло тітка Нежить
І настрій відбирає знов,
Вже вкотре організм бентежить,
Мов мозок купка злих розмов.
Скувавши горло у кайдани,
Заклала ніс, взяла в полон,
Скупим безжалісним тираном
Посіла свій жаданий трон,
Нагнала вмить температуру.
Чоло покрив пекельний жар.
Терпіти скільки диктатуру,
Що душу кидає в Тартар?
«За що відпущено ці муки?» -
До мовчазних звернусь небес -
Немов горгонові гадюки**,
Пуска лиш блискавки Зевес.
Та знаю я рецепт узвару,
Не чародій, не маг нехай,
Потворі тій сувору кару -
З лимоном й медом зроблю чай.
*Тартар - у давньогрецькій міфології -
найглибша безодня, а також її божественна
персоніфікація, що знаходиться під Аїдом,
в надрах Землі, куди після Зевс скинув титанів
**Медуза Горгона - найбільш відома з сестер
горгон, чудовисько з жіночим обличчям і
зміями замість волосся.
цікавий поворот
щось на тебе насіли вредні тітки, вчора- Лінь, сьогодні - Нежить...
А хто ж завтра завітає? (Це - замовлення )
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не знаю, все вирішує дядько Випадок, просто позавчора я боров Лінь скакалкою, а вчора з"явилася Нежить і температура, я боровся з нею чаєм з лимоном і медом, аспірином
