. Мово рідна
Мово рідна, буденна,
бачити жаль як всує
сіра маса злиденна
ніжне тіло твоє шматує.
Мово рідна, висока,
хто осягнув не в злобі
пильним та мудрим оком
всю світломісткість в тобі?
Мово рідна, глибока,
хто серця твого чесноти
збагнув в світлоносних потоках,
знайшов, що ти маєш цноту?
Мово рідна, – дар Бога,
увібрала ти Всесвіт увесь.
Молюсь біля лона твого –
хліба у дусі дай нам, Господи, днесь.
12 лютого 2001
Чистість, що Він уподобав
Українська рідна мово, –
І буденна і святкова!
Лину до твого порога,
За тебе благаю Бога.
Увійду шанобливо в твій Храм
Молитись вдячно до Бога
За Радість, яку Він дав нам,
За Чистість, що Він уподобав.
Всім за мову молитись треба,
Нехай зрозуміють люди:
Мова рідна – ключі до Неба,
Сяйво, що запанує всюди.
Хто збагнув світлоносність твою –
Серце той має чутливе,
Мова наша – як спів у Раю,
Звуків солодких злива!
Мово, ти ідеш крізь віки
І веселкові твої пелюстки,
Хоч не зовсім розквітлі,
Радо сяють у Божому Світлі!
*Виокремлено зі збірки "Легенди..." для зручності читачів
А я виділив окремо про мову розділ. Гарно написали про мову! Це наша святиня і майбутнє наше! (Виокремлено)
GreViZ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за прочитання і коментар, Віталію, (моє ім`я - Віктор))). Щодо зауваження "виокремлено", то це стосується тих віршів які увійшли в збірку "Легенди...", щоб бажаючі могли читати їх окремо
Так, Мова - то є Творець! Що кажемо - те й маємо. Вірш пропонує замислитись...
GreViZ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро Вам Валентино за таке високе розуміння мови, дійсно, якщо слово то енергія ,то мова не просто сукупність енергій цих слів, гадаю, а багатократ помножене одне на одне--щось незбагненно велике
не сподівався такої реакції 
слушна думка, гадаю багато чого гідного для підручників можна було б знайти серед поетів не цеховиків 
