Куди зібрались, дядьку Грім?
В небесний млин везете мливо?
Чи буде з вами небіж Дощ?
Чи тільки Ви і тітка Злива?
Вже коні впряжені стоять,
Що на півнеба сива грива,
Вже скоро осінь, а земля
Ще із весни вас жде, мов дива.
Копита, чую, вже дзвенять
І крешуть іскри в небі грізно.
Спасибі, дядьку, Грім, за дощ,
Але чому ж він так запізно?
В небесному млині
Тепер завізно.