Полиш мене.
І сонцем, і снігами.
Морозом через пальці до душі.
До поки в мене в серці урагани
Тамуй мене чи просто залиши.
Полиш мене.
У повені рядків.
Серед словесних смерчів.
Серед листя.
Я все ж колись вернуся з поміж снів.
Та, мабуть, це лиш років через триста.
Полиш мене.
У злісній боротьбі.
В пустелі моїх роздумів.
Вагання.
Гроза зриває погляд на мені,
За десять років тихого мовчання.
Тамуй мене.
Світанками і небом.
Гарячим вітром стиглих почуттів.
Мовчи.
Бо слів, як завши, вже не треба,
Коли летять повітряні мечі.
Тамуй мене.
Холодними вустами.
Повільним струмом поглядів морів.
Все знову загорає поміж нами.
Дотлієм всоте за ці кілька днів....