Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Ще надто чужі… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Бойчук Роман, 15.12.2012 - 22:09
ВАВ!!! Аж муражки забігали по тілу! БРАВІСІМО! Дуже-дуже таке гарне - беру в обране!!!
Інна Серьогіна, 15.12.2012 - 20:40
Але ж кава - це тільки початок. Вона зігріє і зблизить. Гарний вірш, Лесю!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть... Думаю, словесно мені з часом виповниться та близькість...Дякую, дорога Інно... Рада Вам!!! морський лев, 15.12.2012 - 14:36
просто вибуХХХХХХХХХХХ!!! Куди вже краще, але кожен раз краще і краще!!! Просто блискуче!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви ж просто навіть не здогадуєтеся, Веніаміне, як солодко звучать Ваші коменти з проявом трояндової емоції! Щиро дякую Вам за ці мармулядово-ружові миті!!!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, п. Валю... І Вас гостинну прошу на чашечку ароматної...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Народжується, чи то не має сили зацвісти пишніше... Хто зна? Хіба мої ЛГ... Дякую,Вітусю... Наталя Данилюк, 15.12.2012 - 00:40
І чатує на іскру вогоньУ роздоллі чуттєвої свити, Де черкання гарячих долонь Торком ніжним іще не надпите...- Хай горнятко пахучої кави тільки зближує ці чужі і водночас споріднені душі! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Наталочко, як же тоненько Ти відчула тремтіння тої ниточки у моїх рядочках... Дякую Тобі, мила моя,за чудо кожного словесного торку... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію, Сонечко...Ти ж знаєш, я закохана в Твоє мммммм...)))) ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.12.2012 - 22:08
СПРОБУВАЛА ВИДІЛИТИ ОКРЕМІ ЦІКАВІ АЛЕГОРІЇ, АЛЕ ПОБАЧИЛА, ЩО ЦЕ НЕРЕАЛЬНО - БУКВАЛЬНО У КОЖНОМУ РЯДОЧКУ Є ЛЕКСИЧНА ЗНАХІДКА. ВІРШ ДУЖЕ ЦІКАВИЙ!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що зацікавились...Дякую! olesyav, 14.12.2012 - 21:38
Озвалися Ваші рядки, Лесенько, у моїх давнім спогадом... Дозволю собі його озвучитиНа краще На жаль, ви не зі мною Цілунком розпрощались. У ваших снах луною, На жаль, не я озвалась. У присмерку осіннім Букетик ваших квітів Знайшов не наші тіні, Щоб радістю зігріти. Ми з вами зустрічались У віршах між рядками, Все інше зоставалось У просторі між нами. Дорогами своїми Ідемо ми, як завше, Залишившись чужими. На жаль. Та ні – на краще. Ваші рядки дивним чином відлунюють у душі читача. Натхнення Вам і... смачної кави! Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно, Лесенько... Дякую за такий чарівний поетичний відгук! А ще - мені видається, ми були вже на "ти"?)))) |
|
|