Жива, цілюща і смачна
Куди не глянь і скрізь вона.
В тобі, в мені, у полі й річці
У кожній гілці і травинці.
У голубім далекім небі
У лісі, птиці і пустелі.
Жагу людей, жагу землі,
Жагу усього на Землі
Задовольнить вона змогла,
Бо це і є вода, вода.
Їй шану всі ми віддаємо,
Її з жагою всі ми п’ємо.
Із неї варимо й премо,
Із нею просто живемо.
Вона й електрику дає,
І корабель по ній пливе,
І ніби птахи в вишині
«Літають» риби в глибині.
На шість материків розподіляє
З усіх сторін їх омиває.
Вона то ростить, то вбиває,
То спрагу вуст задовольняє,
То ливнем може за топити.
То пагін може оживити.
Вона то дяка на молитву,
То Божа кара на всіх нас.
Вода то зцілює людину,
То убиває її враз.
На цій планеті все з води:
Моря і ріки, і ставки.
Тварини, люди і дерева,
І навіть будь – яка пустеля.
У всьому можна віднайти,
Хоча б молекулу води.
Вода буває у трьох станах:
Рідка – долиною тече,
Тверда – на полюсі живе,
А також паром в небесах
Вона літає, ніби птах.
Вода – це Божа благодать,
Збагнуть її – не просто так.
Цілюща, добра, прохолодна
В спекотній літній день з криниці
Благословенная водиця.
12.11.2005р
