Ти йдеш до мене посміхаєсь.
Тримаєш квіти польові...
До тебе ніжно пригортаюсь.
На жаль - це все було ві сні...
Я знову очі закриваю...
Твій голос до мене луна.
І думкою тебе чекаю...
Та тебе вже - на жаль нема...
Коли ж той вечір і та ніч?
Невже приснишся , лиш під ранок?
Чекати вічність - це не річ...
Закрию очі - вже й світанок...
