Радіє день, народжений весною,
Прозрінням тиші і благо́ї миті.
Блукає смуток непомітною грозою.
На паралелях слів думки мої розбиті.
Крадеться спокій, наче злодій на грабіжку,
У ніжнім шелесті весняної краси.
Я покажу тобі оту щастя доріжку,
Ти тепла мені, ве́сночко, принеси.