Здригайся мій сороковуст.
Повівся скоморох на зорі.
Грає на скрипці златоуст!
Моя душа не знає долі.
Ох, розмальована, прокруст,
Гойя! Не плачу – торжествую!
Цить, гусельний золотовус,
грай поцілункам біль благую...
Ой, враже, ні в мені – в землі
сонячний голос. Маю дужий.
Всесильний Прокрусте, на, ріж
серце, в якому вільний всує.
Бо я не плачу на життя …
Я торжествую, я безсмертний!
