Нове життя починають,щоб ви знали,не від добра.Минуле то руїна,яку в більшості накришиш сам. І коли під ногами, хитається поверхня,на якій стоїш,приходять думки,чи падати,а чи втриматися якось і йти вперед.І що там попереду? Невідомість!Страх!То ж з ним треба поборотися...Через страждання,та це спочатку,недовго.А потім крок вперед!Дорогу підкорює ідучий. Роздуми з чого починати,зі здоров*я,яке похитується з боку в бік,і ти відчуваєш в тілі усі симптоми будь-якого захворювання.Чи з генерального прибирання, викидання з полиць та шафів непотрібного мотлоху.Чи плюнути на все і кудись поїхати в світ за очі,а чи зайнятися чимось
захоплюючим,щоб забути тую журу. А чим??? Враз відкриваються дверцята, твого задубілого від болю серця, і виходить ,немов з темниці, на волю той бунтівний дух.
Береш в руки папір,олівець і починаєш ніби сповідь перед тим білим
аркушем паперу,що в ті хвилини стає для тебе,найближчим,ніби живим
предметом,який шепоче: "Відкрий своє серце і поділися,а я стерплю всі твої нарікання та капризи". Ти пишеш і починаєш розуміти, що ніч відходить,а той темний життєвий момент буває перед настанням світлого ранку.Бо він обов*язково настане, і на підході радість та щастя,яке вже торує собі дорогу...
Велике щастя в житті людини,коли в найтяжчі хвилини,в ту нішу спу-
стошеної душі,знайдеться чим заповнити.Господь певною мірою має свій
план для кожної істоти.Допомагає,втручається,дарує!Такий дар навіть
не мріялося отримати,та ще й не в молоді літа. А саме,Анна почала римувати,і всі думки та слова лягали на папір у віршованій формі. Ці
по-над два роки розпук,стали для неї школою в якій шліфувалася майстерність писання,віршів,оповідей. І з цим їй хотілося з кимось
поділитися. Господь і тут подав руку і післав хороших друзів поетів,
які через сайт мережу так і в особистому спілкуванні,чуйністю і теплом підтримують. Від спілкування з сердечними людьми-однодумцями,
які порадами мов спрямовують думки,слова в правильне ,глибоке русло
поезії,від чого отримуєш величезне задоволення сам і ті,хто з цікавістю слідкує за твоїми успіхами.
Ніч тихесенько мов кішечка опускається на землю. Вздовж вулиці водночас,як гірлянди на ялинці,спалахують ліхтарі.Десь здалеку чути
гавкіт собаки. У повітрі стає прохолодніше від мірного повівання вітру. На темно-синтому небі,як на картині з розтягненими сірими хмарами,як піщинки в морі,розсипані маленькі зорі. Так приємно з вікна розглядати і милуватися цією красою.В цей час забуваєш про все.
Про брехню і правду,про зло і добро.Ніч.Перед очима розмиті кольори та чіткі предмети. Дерева,кущі,квіти...
Мамо! Ти не чуєш,дзвонить телефон?!-гукнула з передпокою донька.
Анна підносить слухавку і радість від почутого враз розквітає на її обличчі.
Чудовий вже осінній ранок,та передчуття щастя,ясним промінчиком бабиного літа,стукає в двері.Це звістка.Врешті до бабусі в гості йде внук. Так-так той меньшенький,якого не бачила два роки,з часу інци-
денту з його батьками. Старший Сашко,так крадучись,все-таки час від часу забігав і своєю присутністю підімав настрій і звеселяв бабусю. А вона не могла ним натішитися і чекала ті зустрічі,як свята. Аж ось радість подвійна,прийде разом з молодшеньким Юрасиком,що вже пішов в перший клас.Гадала,що серце вирветься з грудей і полетить йому назустріч.Скільки віршів та казочок йому склала та записала за цей час. Став на порозі,підріс,змінився,та,як тільки заговорила бабуся,усміхнувся, приступив і ніби не було між ними отих довгих двох
років розлуки.Адже серденьки дитини не обманеш,воно так відчуває лукавство і не щирість. Малювали,жартували,сміялися-цей день повернув
радість в серце і блиск щастя в очах,немолодої жінки,їхньої бабусі.
А час іде! Життя крокує далі,лишаючи за плечима кілометри пройдених почуттів,переживань та нездійснених бажань. Здається, що воно прямує до того місця,де на нього чекає хтось,хто знає відповідь
на усі запитання,що снують лабіринтами душі...Питання без відповідей...Вони розчиняються десь у повітрі,лишаючи ледь вловимий
аромат бузку...
ID:
409162
Рубрика: Проза
дата надходження: 15.03.2013 09:48:01
© дата внесення змiн: 29.03.2013 16:47:21
автор: Вразлива
Вкажіть причину вашої скарги
|
Маємо йти вперед, інакше і бути не може. Успіхів Вам у всьому та щастя! 
