Ти знаєш? я тобі довіряла...
такого удару я не чекала
хоч біль тобі і спричиняла
але все ж віру в тебе мала
і ти не перший так зробив
душу наскрізь мені пробив
але все ж тобі я повірила
біль таку на собі примірила
все ж я не буду пробачати
обіду в собі буду тримати
біль до тебе буду памятати
наші фотографії гортати
я сльози навіть не впущу
я позаздрю отому дощу
на зло тобі щаслива стану
посеред туману ростану
усмішка- тільки на екрані
щасливі очі як в океані
і на обличчі румянець
ця гра для мене як танець
ти просив тобі вірш написати
ось ти будеш мене памятати
не виправити тобі вже нічого
в душі не лишилось живого!
