Хай буде так….Ти мав усе
Та знехтував моїми почуттями.
Хай буде так - моя душа цю біль знесе,
Але нічого вже не буде поміж нами.
Ти ранив так, як інший би й не зміг,
Ти добре вмієш це робити.
Але не думай наче я у твоїх ніг,
Бо я не можу зрадника любити.
Ти знаєш – не бажаю тобі зла
Та полум’я закоханості згасло
Якою ж я наївною була
Як добре – я помітила це вчасно.
Тепер іди, шукай своєї долі
Але моїх шляхів більш не перетинай
Моя душа, що в’яла у неволі
Неволі цій тепер поклала край.
серйозно! не засуджуйте свого героя так! не знати чим тоді він керувався! бо лише полюбити може той хто вміє не ненавідіти і прощати! ... дуже красивий вірш!+5
Валерія Донецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам дякую! Так, я згодна з Вами. Треба прощати, адже усі ми іноді помиляємося.
...
