Цвіли каштани за вікном, ти обіймав мене так ніжно, тримав за руку, цілував, мить перетворював на вічність. І серпик місяця висів над нами, наче посмішка небесна. Тримав мене за руку і без слів любов твоя вела у світ чудесний.
ID: 424759 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 14.05.2013 00:13:02 © дата внесення змiн: 14.05.2013 00:13:02 автор: Kris_Tina
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie