Синього неба блакить Кличе мене за собою, до себе манить. У височінь, у далечінь, Туди, де білі хмари І сонця барви яскраві Малюють дивні візерунки. Ці картинки - чудові дарунки Для мене завжди були і є, Бо небо,його краса - заполонила серце моє.
ID: 427317 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 25.05.2013 18:04:04 © дата внесення змiн: 08.07.2013 11:04:55 автор: Валерій Кець
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie