Серце билося крокам в такт,
Вилітала душа - по граму.
За спиною - стоїть вермахт,
Під грудьми хтось говорить - мама.
Серце билось - неначе звір,
Наче піймана в клітку птаха.
Перед нею - гнилий пустир,
А під серцем хтось каже - тато.
Серце билося - за обох,
За життя - молоде й квітуче.
У думках - сповідає Бог,
Під грудьми - від Едему ключик.
Серце билося - раптом свист -
І завмерло. Уже не плаче.
За спиною - стоїть фашист,
У руці - вже навік - розп'яття.
Оперізує, мов батіг,
Думка страшна, немов прокляття:
Важко так дарувати світ,
І так легко життя украсти.
