Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПРО СВОЄ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: ПРО СВОЄ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПРО СВОЄ

само-заглиблено
наливаєш плоди –
скоро-скоро з літечка в осінь, 
не озирнувшись, підеш босий 
і такий молодий – 
випадковий
за моїм вікном, абрикосе…

отак, півжартома,
доля сама 
цупкою вервечкою нас поєднала: 
хіба для щастя взаємного мало?...

живемо удвох із тобою
по різні сторони їдно́го вікна:
перетинка поміж нами – тонесенька і крізна…

що мені, що тобі – до ши́́бки
відстань простягнутої руки -
гі́лки…

щоранку,
одкривши очі – одразу гляну у небо
проз шибку крізну́́  і
проз крізного тебе –
туманним зором,
випадковий мій, 
візаві завіконно-прозорий…

ти щоночі, 
зо свого боку, дивишся
у освітлене допізна вікно 
і звично
не помічаєш мене давно…

цікаві склались взаємини:
живемо зближено-розокремлено…
на відстані не простягнутої руки-
гі́лки: 
я і ти…
два взаємно закриті світи:
між нами – крізні́, 
але непрони́кні шибки́…

нетривкі, скляні –
хто я тобі? і хто ти мені?...

одчиняю на́встіж вікно –
і не ближчаємо все одно…

перетинка щоміж нас – не скло,
а взаємо-не-сприйняття,
відповідно Порядку
земного буття…

я люблю́ соковиті твої плоди:
і в порі дозрівань засушливій  -
принесу відерце води…

пий, 
абрикосе мій…

ти скажеш мовчки:
і для чого тут воду лити?
на вологу зберуться кроти –
і почнуть мені корені рити… 

але не почую,
буду себе за добро хвалити,
любити:
допомогла!..
від за́сухи врятувала –
поли-ла…

і соковиті плоди
самовдоволено їсти

ти,
не зрозумівши турботи,
подумаєш: хоч якийсь маю од неї толк –
забирає моїх діто́к
і несе у далекі світи –
либонь же, садити-сіяти…
бо упали б, 
дозрівши, купами з віт-тя
і на смерть боролися 
поміж себе 
за простір життя…
за місце під сонцем, 
за клаптик неба…
а так –  є у ній хоч якась потреба…

…дивимось, та не бачимо,
наслуха́ємо, та не чуємо –
неруши́міші за віконні шибки́
між само-свідомостями перетинки…

де розуміння нема навза́єм,
там одне одного ми по суті не знаєм…
не - спів-почуваєм…

…та любов між нас таки є,
бо ніхто – як слід жити і думати – 
іншого не повчає…

є!
...і говоримо 
із приємністю
одне одному –
всяк
про своє…

29.06.2013

ID:  434311
Рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата надходження: 29.06.2013 18:59:15
© дата внесення змiн: 30.10.2013 07:33:42
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1227)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Дід Миколай, 30.06.2013 - 19:20
flo01 39
 
Віктор Ох, 30.06.2013 - 12:55
Ваш вірш спонукав замислитись, з яким деревом я сам хотів би поспілкуватись.
Абрикоси любила мама.
give_rose
 
zazemlena, 30.06.2013 - 08:26
Філософія стосунків, в яких ми заручники...Розслабляємось...і живемо 31 16 12
 
Віталій Назарук, 30.06.2013 - 08:01
Перечитав кілька раз і прийшов до висновку...
…та любов між нас таки є,
бо ніхто – як слід жити і думати –
іншого не повчає…
Мудро Ви пишете, Валю!
Браво! 12 16 flo12
 
Кожен про своє. Кожному своє. Нема нікому діла, що у тебе на душі є... 16 16 give_rose give_rose give_rose flo06
 
морський лев, 29.06.2013 - 21:59
що тут скажеш, кожен Ваш твір, сік абрикосовий, п*ю!!!!! smile give_rose give_rose give_rose 16
 
Олекса Удайко, 29.06.2013 - 20:36
"всяк про своє…" Вірно, чомусь не приходить порозуміння! Мабуть, тому, що різними мовами говоримо, різним богам молимось, по-різному думаємо і сприймаємо цей світ! cry cry cry
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...може, бо сам цей світ - різний, і ми в ньому - часто діаметрально-протилежні... розказуємо інколи одне одному кожен про себе десятками літ - а ніхто нікого і не чує... і не знає...

дякую Вам, за візит і відгук...
 
gala.vita, 29.06.2013 - 20:06
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прекрасна ілюстрація! ну, щО СКАЖУ - ВИ ХУДОЖНИК(ЦЯ)... дуже вдало... дякую...
 
gala.vita, 29.06.2013 - 19:58
протиріччя протеріч. і разом і далеко, - така іронія долі...

мені дуже сподобався Ваш, Валю, діолог в монолозі.
і ця невідємна частка нашого взаємобуття "…дивимось, та не бачимо, наслуха́ємо, та не чуємо"".і говоримо із приємністю одне одному – всяк про своє…"

алегорія в розширеній формі, я б сказала.
цікаво розкриті характери і стосунки. і якось все до болю впізнаваєме, ці стосунки між живими істотами так відчутно зачіпають за живе, багато хто в реальному житті не може почути ближнього... і не шибка тому виною...
образи неперевершено тонко грають на тему!
...а ці руки - гілки... 12
супер! 16 16 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко, з Вашої прекрасної шовковиці перебралася я на свій абрикос...))) які смачні теми надихають нас улітку...)))

а тепер про містику: є свідчення і є підстави тим свідченням довіряти, що Царство Боже "має 4 поверхи" - Царство Небесне (найвище од нас), і Царство Духовне, яке складається із 3-ох рівнів... перший рівень (найнижчий і найближчий до нас) - Природно-Духовне (Природно-Небесне) Царство... а тепер моя "ВЕРСІЯ": у цьому природно-духовному світі, думаю, усе вічно-Живе - янголи, люди(духи) і тварини-рослини-мінерали - всі живуть разом і спілкуються між собою відкритими свідомостями - усі всіх люблять і розуміють - дружать, розмовляють кому з ким приємно... всі взаєморозуміються і надихаються добром і мудрістю від Бога - кожен за своєю змогою-потребою... одне слово, Ви розумієте, про який світ я кажу - такий прекрасний... коли можна із собакою своїм поговорити-порозумітися, котом, трояндовим кущем, ромашечками польовими... скільки радості і скільки любові-мудрості у світі такому...

дякую Вам щиро за відгук... трохи зараз закручена, але до шовковиці Вашої - повернуся...)))
 
@NN@, 29.06.2013 - 19:20
така буденність в вашій містиці і довершеність, я б навіть, сказала - вивершеність, в роздумах, що не один раз повертаюсь до прочитання flo10 дякую за задоволення
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані @NN@, прийміть і мою щиру дяку Вам - за задоволення отримувати такі емоційно-відкриті відгуки... щирість і спонтанність найбільше "гріють" серце моє...)))
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: