Відстань не має значення,
Коли твій образ у моїй душі.
Звісно, все вимагає покращення,
Та головне, що я також живу в тобі.
Відгомін неба у твоїх очах,
А у моїх тендітне лине літо -
І ти приходиш знов до мене в снах,
Щоб вкотре від розлуки обігріти.
Промінням сонця я торкаюся тебе
На віддалі незвіданих чекань.
Твою печаль невидимо мій голос огорне,
Щоб ти забув той відчай від прощань.
