На фотографіях, які робив ти, я виглядаю по-іншому. Я бачу в своїх очах тебе. Я бачу в своїх очах любов до тебе. Я сяю, тому що знаю, що переді мною камера, яку тримають кохані руки. Я дивлюсь на своє фото і все ще бачу на своєму волоссі сліди твоїх пальців. Я бачу на своїх губах сліди твоїх поцілунків. Я знаю, що після того, як ти клацнеш кнопкою фотокамери, ти підійдеш і поцілуєш мене. Або навпаки, почнеш мене смішити і злитися кажучи, що я посміхаюся нещиро. Я любила фотографуватися тільки з тобою. Більше ніхто не дивився на мене у вічко об'єктива ось так. Так закохано. Так ніжно. Так по-твоєму.
Я люблю переглядати фотографії, які ти робив. На них я щира. Кохана. Щаслива. За тими фотографіями ти. Коханий. Щасливий. Тоді ще мій.
Тепер для мене фото - це просто фото. Кадр, який роблять інші руки. Руки, які теж щойно мене торкалися. Але вони не такі кохані. Вони не твої.
так щиро і ніжно.. Ваші рядки заворожують... 
