У лісі Лис жив.
Мав своє обійстя:
Триповерхову но́ру
Ще й гектари лісу.
Жилось йому тут добре.
Знав одне: не бійся,
Як не шкодуєш Тим
Подати - "вгору".
Ділився, подавав,
Мав досвід у довірі
(Був ректором того
Університету,
Де вчились лиш Вовки).
Скажу вам без секрету
Вони ж беруть податки різні
З бідних Звірів.
Оказія тут трапилась -тай годі.
Коли змінилась в лісі влада.
І Леви. і Вовки-
Своя тепер в них правда -
Побори збільшили з усіх
(тупі і горді).
Хто опирався,
В них свої закони:
З доходів - їм відсотків п"ятдесят
Давай...
НЕ рипайся - живим залишать -знай...
(а звички "вибивати" їм відомі з зони).
Лис свій був серед них:
Хазяйнував із шиком:
І в ліву й праву брав -
Це знали всі Вовки.
Майбутнє вабило,
То ж залюбки
Давали взятки -
Лиш би тільки вчитись...
Та раптом громом вість:
Лиса "взяли"...
Сердечний приступ в Нього -
Зразу у лікарню
Суддя в суді Його чекає марно:
Знати не може,
З"явиться коли.
...А ректор Лис уже будує плани -
Чи тут відсидітись,
чи "змитись" за границю ,
Забрати Лисенят й стару Лисицю
І заліковувати там сердечні рани.
Мораль цій байці пишуть Звірі:
Їх дурять, нищать.
А Вони все вірять...
А Владі добре без МОРАЛІ -
Знущатиметься з Них
Й надалі...
