Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: МАЙСТЕРНІСТЬ і… - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: МАЙСТЕРНІСТЬ і… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

МАЙСТЕРНІСТЬ і…

Валя Савелюк :: МАЙСТЕРНІСТЬ і…
без  про́диху  трудяться  павуки  
і  паву́чки-майстрині:
тчуть  білі  ажурні  сонцесхожі  серве́тки  –
і  складають,  рахуючи,  у  соснові  скрині:
робота  потрібна
і  плодотвор-на…  
але  всі  –  як  одна

...арахно,
до безкінечності ж відміні
безмежні –
внутрішні світи́:
для чого ж вам, 
достойним павукам,
копіювати
одне у одного сюжети
і о́брази запозичати – 
повторювати-множити?..

хоч як не вуалюй і не крути,
це все одно назветься плагіатом…

невже сама в собі не бачиш ти
свого(!) нюансу красоти, 
щоб пережити… провідчути!
і висловити-передати,
якщо потребу маєш ткати?

чужі метафори старанно приховати,
думки-ідеї перефразувати –
це не творити, 
а компілювати:
як ніби кимось їдене уже 
приготувати
і пригощати-цитувати…
за власне видавати

оригінальне те, що у самій собі
можеш побачити,
осмислити 
і відтворити-описати – 
тільки ти:
до безкінечності ж відмінні
усього мислячого внутрішні світи…

…може б мені в ганчірочку мовчати,
але натура, знаєш… змушує
єство моє –
щоб підказати… щоб допомогти…

шукати! – а там уже:
знайти чи не знайти…

арахна обізвалася: «…це ти,
дитя обмеженого спектру сліпоти?
як самовпевнено берешся!
арахну вчити
як слід їй прясти,
і як слід їй тка-ти…

слова твої –
відлуння пустоти

одноманітними здаються результати
мого ткання?  –
бо так їх бачиш і сприймаєш ти…

…якщо знадво́ру вдень на вікна хати
поглянути –
здадуться темними і непрони́кними вони,
одноманітними, 
як наші схематичні павути́ни…

якщо ж дивитися у вікна з хати, із середи́ни,
відкриються ен-вимірні світи,
відкриються живі картини:

ввійди в моє буття,
людино,
і позирни, як я –  ізсереди́ни 
у концентричних кіл глиби́ни
моєї павутини:
якраз закінчую прекрасне полотно –
невже тобі не видно,
яке – у колориті і деталях,
довершено узгоджене воно?..

ось тут у мене, бачиш, пліт вербо́вий
красиво і майстерно спле́тено,
проз нього виноград пробрався:
яка тендітна і витка його лоза…
яка листків доло́нистих затишна гущавінь
і кетягів прозоро золотиста по́вінь…
тепер уліво відступи на крок –
і замість винограду з плотом –
побачиш мій
майстерно витканий,
до зубчиків і про́жилків, листок –
у сонячній 
пасте́льній позолоті…
і ще на крок…»

«…чекай, я зрозуміла…
арахно, ти майстриня справді вміла,
але ж… 
листок і небо, виноград і пліт –
існують поза павутиною твоєю…
твій витвір – лиш обра́млення, 
деталіза́тор, при́від…
усе це – не твоє!
у всього цього – інший Автор є…»

«…якраз у тому й діло:
не трафаретну норму – 
я тчу 
таку сонцеподібну,
прозоро-абсолютну форму, 
яка вміщає в себе об`єктивний світ… 
і суб`єктивний всесвіт…
ми тво́римо для зрячих:
кому дано – той  суть саму
проз форму-схему, 
проз образ, проз абстракцію побачить…»

«…тебе послухати – себе забути…
майстерно тчеш і мовиш ти…
про форму ста́́ло-ідеальну «назавжди»,
про суть буття, 
про особисте сприйняття́,
про все́світи –
та з толку і з пуття
мене красотами-зворотами не збити:
твоя майстерність «досконало повторити»
чужу ідею, візерунок слів,
оригінальний вдалий вислів –
це що завгодно – тільки  не «творити»…

у павуків, либонь, свої закони
але – так бачу: 
усі запозичальники,
без посилань тим паче,
«постопники» –
давно і правильно зовуться епігони*…

хоч як пояснюй, обґрунтовуй і верти 

арахно, вибач і прости:
чи знаєш, чи не знаєш,
але по суті – епігонка ти…

11.09.2013

*Епігонство (грец. έπίγονοζ — народження, пізніше — нащадок) — наслідування, що характеризується несамостійністю художнього мислення, поверховим копіюванням певних літературних творів попередників. Епігони найчастіше йдуть шляхом зовнішнього копіювання форми літературного твору, повторення його проблематики, сюжетного й композиційного вирішення теми, «перетравлювання» чужих вдалих образів і висловів. 

ID:  448437
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 11.09.2013 10:51:08
© дата внесення змiн: 21.01.2017 09:09:48
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1221)
В тому числі авторами сайту (27) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Lana P., 12.09.2013 - 04:47
Валю,у павуків також різні відчуття, узори павутинок і почуття!
чудові асоціації і порівняння!
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, якраз я про це й кажу - закликаючи від імені арахни - людину - "поглянути із середини" на її "доробок"...))) але ж... зіткати майстерно вуаль і накинути на чийсь, скажімо, рояль - можна, звичайно, вважати після такого рояль своїм, але він (рояль) все одно залишиться чужим (чиїмось) по суті... наслідування - це навчання своєрідне (художники вчаться, копіюючи роботи Майстрів - але вони називають це КОПІЯМИ, а не власними роботами,творами, хоч як би майстерно їм вдалося оригінал відомий перемалювати-скопіювати) - то отже, навчання, але грань тонка надзвичайно і її треба відчувати, ну і міру теж відчувати треба - ну не можна інакше... врешті, є такий хід, як посилання на автора, який надихнув ідеєю чи висловом яким вдалим, чи образом виразним... тоді все хоча б пристойно оформлено виходить... бо всі ми впливаємо одне на одного часом... так ми влаштовані...

мета цього написання - не осудити чи когось у чомусь звинуватити - але нагадати, що є в нашому спільному поетичному морі і такі небезпечно приховані рифи, як епігонія...)))

врешті - поезія - це спосіб (чи метод) осмислення - і Бога, і світу, і т.д. - осмислення! і таке можливе тільки через осмислення СЕБЕ - а не визнаного авторитета чи кумира...

дякую Вам, пані Lana P.за цікаву нашу розмову, і звичайно ж, за візит Ваш... give_rose
 
zazemlena, 11.09.2013 - 19:45
І що цікаво, колись епігонство було в моді, багато поетів з світовим ім"ям починали з наслідування...
Мене заінтригувала тема Вашого твору...(про форму я мовчу, бо виражала захоплення)Павутиння ...А чорний квадрат Мадевича? give_rose give_rose give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
наслідування в початках - це, либонь, етап "передбачений", як проба пера, його освоєння... але від дитячого наслідування великих і класиків є великий ризик перейти до "наслідування" сучасників і товаришів "по цеху", а це вже має іншу назву..))) і справа навіть не в тому, що "наслідування", це ніби "кривляння", ніби збирання меду не з квіток, а з інших щільників, а в тому, що це, як на мою думку, лінь якась душевно-інтелектуальна, неінтерес до світу і життя, як ніби спроба ховатися за вже апробоване, за спину якогось "попередника", страх висловити себе - "завєдомо" другорядність внутрішня і зовнішня амбітність... одне слово - топтання на одному місці, в "чужому сліді", як у чужій колії... а треба ж рости, рости...))) у природі не бачу таких прикладів - щоб яке дерево, чи тварина-комаха відмовилося від себе самого (прєзрєло себе) і намагалося б бути схожим на когось іншого - навпаки - ВСЕ відстоює свою індивідуальність - кожна травинка і тваринка...)))

"Павутиння ...А чорний квадрат Малевича?" - а тут Ви, люба пані zazemlenа заінтригували і вразили мене - ТУТ щось є... власне, павуки тчуть і розвішують символи Всесенної - точка, з якої виходять у всі сторони промені... правда, у ці "символи" павуки усього лише ловлять собі харч... smile
 
Віктор Ох, 11.09.2013 - 18:37
А як щодо постмодернізму? Кажуть, що це "стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Митець має справу не з «чистим» матеріалом, а з "культурно освоєним".
Може описана арахна не епігонка, а постмодерністка! smile
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цілком вірогідно, пане Вікторе - яке цікаве уточнення Ваше, чи то пропозиція задуматися... але, як на мене, чуже "освоювати" - це "їдене їсти", хоч як би воно й називалося... хоча - моя арахна симпатична, і я не проти, щоб вона була постмодерністкою, акщо це майже те саме, що і епігонство...)))

...тут різниця, мабуть, у "стилі художнього мислення" і "несамостійності художнього мислення"...

дякую Вам за приємний візит і цікаву розмову... smile
 
морський лев, 11.09.2013 - 13:01
16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile
 
Олекса Удайко, 11.09.2013 - 11:55
Гарний трактат про майстерність і арахноїзм, Валю! Звичайно, "внутрішні світи" у ожного свої,
та не кожен здатний оригінально офрмляти їх, відтак - епігонять... Мимоволі чи навмисне... Коли починаєш писати, ьобов'язково когось копіюєш... Читати, чк на мене, треба менше чужі твори, щоб знайти своє! Ч ине так... Є така наука "біоніка" - копіювання в техніці природних явищ і механізмів... Поетика природи може запобігти винекненню єпігонства... 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
читати інших - однозначно треба, якщо цікаво... читати можна і треба, щоб орієнтуватися хоча б... ну і отримувати радісне задоволення, тішачись удачами друзів і товаришів "по цеху"... брати чуже не можна, а де своє і де чуже людина завжди знає... вглибині себе знає поза сумнівами - де її здобуток, а де запозичення вдале... отам і вирішення проблеми епігонства - у правдивості перед собою... все просто - чуже брати не можна, і по тому... ще учням-початківцям "трошки можна" - поки вчаться, щоб швидше вчилися, а от "визрілим" - зась... а то можна так ніколи і не навчитися казати "по своєму і про своє"...

цей вірш - досить випадковий у мене, як і попередній... обидва виявилися неслухняними... але - є, то вже є...)))

дякую Вам за інтерес і коментар, пане Олексо...
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: