Ірина КоханЯк пахне димно вечір...
Як пахне димно вечір цей осінній,
Хлюпоче місяць сяйвом на поріг.
Та нас нема, блукають наші тіні
Уздовж роками стоптаних доріг...
Ми розлетілись птахами у вирій,
На відболілих душах пелена.
У цій осінній тиші посивілій
Сльозиться обрій краплями вина.
Ми відлюбили,стало небо чорним,
Лиш позолота стишених садів
Ще сумувала й плакала мінорно
Не вірячи у холод почуттів...
Вже нас нема, блукають наші тіні,
Хлюпоче місяць сяйвом на поріг
Закутавсь димом вечір цей осінній,
Де юність загубилась вздовж доріг...
Анатолій КулішРомантика по-чоловічому
(Пародія)
Ми сидимо у затишній кімнаті,
Романтика...Вечеря тет-а-тет.
Уже й вина лишилось небагато
Доб'ю віршами, адже, я-поет...
Мене питаєш, чом я пахну димно,
Чому на кухні так хлюпоче кран?
Вечерю готував цю безупинно,
Форель згоріла і лишивсь...туман.
А замість качки в яблуках смачної
Лишилась посивіла пелена.
Хотів я зваби романтичної такої -
Тепер надія на стакан вина.
Розлетимося завтра ми птахами
Ну що ж поробиш? Це таке життя...
Та у цей вечір, сповнений віршами,
Мажорні будуть наші почуття.
Блукають по кімнаті тихо тіні,
Хлюпоче місяць сяйвом на поріг...
Поринемо ж у ніжності перини,
Відкинувши всю суєту доріг...