Ти ламав мене нещадно і трощив.
А я сліпа була і все це зло терпіла.
Терпіла все , бо ти так тогО хотів,
Кляла весь світ і все одно любила.
Я все мовчала, а ти все воював.
Мені це все здавалось грою.
Але, коханий, вибач - ти програв.
Була слабкою тактика бою.
Твої істерики йшли в авангарді,
а в ар'єргарді йшов знігзвалюючий ляпас.
В кінці - мій плач самотній на мансарді...
І спокій скрізь, коли згасав твій запал.
Я римувала у кутку, на ліжку,
А ти бив руки об дубову шафу.
Я у вірші впихала ніжність,
Кусаючи губу, щоби не плакать.
Та ти програв. Я тебе зломила.
Ми розійшлись як в морі кораблі.
В мені з'явилась воля й сила,
Признати, що мене ти не любив.