Твоя любов безмежна і священна,
Як Всесвіт, що не має берегів.
Вона для мене й досі незбагненна…
Сильніша від недугів і років.
Мене завжди з пів слова розумієш,
Втамовуєш і страх, і біль, і гнів.
Зі мною завжди плачеш і радієш,
І не шкодуєш добрих ніжних слів.
Не знаю я, де ти береш наснаги,
Щоб випромінювать свою любов.
Де б не була я, на твої пороги
Вертатимуся, Мамо, знов і знов.