Ти мій не правильний життєвий вибір,
Моя страшна й спокуслива помИлка,
Мій бездарний і нехитрий витвір,
Моє вино й моя смачна горілка,
Моє життя паскудне і противне,
Моя погублена смертельна живість.
Могла б сказати " я не винна",
Проте тоді помре вся моя щирість.
Я так кляну себе за тебе,
За ту любов, що рве на шмаття.
Мене саму від себе верне,
Себе спалила б на багатті.
Я цю дурну любов несу у серці,
У себе в мізках, в мертвих жилах.
Вона давно повинна вмерти,
Та я вбивать її не в силах.
І я ридаю дуже, як нап'юся.
Мовчу. Палю аж до світанку.
Тебе пробачити боюся.
Страшна для мене кожна п'янка.