Під підошвами осінь хрустить, ламаючи стереотипи.
Засинає без сліз, під подушкою теплі сни.
Заблукала любов натхненно запалює смолоскипи,
а німа насолода зачаїлась на краєчку весни...
Повний місяць розбивається на порожні дрібниці
із маленьких справ і думками насичених днів...
Одягай мене, осінь, у свої кольорові спідниці!
Одягай же тепліше, від морозів не здІйснених слів!
