І
«…то яке там сьогодні у нас число, бароне?.. перше?..»
«…та хоч і десяте…»
«…не десяте, а перше!.. і не треба нам тут милостиню подавати…
то яке сьогодні у нас число!?.»
«перше…»
«яке?.. голосніше кажіть, хай усі почують...»
«…перше»
«ну, от… і не треба так трагічно, мій любий…
у нас тут, знаєте, і Галілей одрікався…»
ІІ
ваша величносте – Більшість!
ваша величносте – Зграя!
ну,
звичайно ж, сьогодні перше число –
тридцять другого травня – для вас не буває…
…а ти думав, бароне,
що білим воронам
кліто́к не має?
що, може, їх доля, ти́тули, му́ри –
врешті, любов! – оберіга́є…
«…Ка́рле, стань – як усі… не дражни гусей
і не сміши людей –
ну, не надо́вго… прикинь-ся…» –
ото, бароне, і любов уся…
стань таким –
зручни́м, м`яки́м,
брехли́вим-лука́вим…
може, сягнеш дешевої слави?
стань, як ема́левий чайник –
аляпова́то-звичайним,
опа́лубочним, штампо́ваним,
із шлако-блоків муро́ваним,
може, виб`єшся у начальники…
стань! – брехливим-лукавим…
підхва́люй, де треба,
де треба – хвали́ !
на людях дурничок своїх не мели́…
…біле пір`я – Огонь! Вода!
біле пір`я –
непо́тріб, ганчі́р`я…
який там полі́т… яка свобо-да!...
у тебе он Марта – неві́нчана-молода…
які там я́дра, і які там о́лені-коні…
чорна зграя – сі́дало: забор-она на забороні!
МИ – ку́ми-куми́,
ми – її непохи́тність Чорна Ворона…
Марта, Марта… твоя мадонна…
молода
чорна ворона…
«…то яке там сьогодні у нас число, бароне?..»
ІІІ
…на тому, мій любий, і казочка вся:
у них
і Галілео – каявся…
одрікав-ся
03.11.2013
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так.. дякую... світ перевернутий з ніг на голову і кілька диваків, які разом зо світои сим - не перевернулися... стоять на ногах... ну, їм "під коліна" завжди і дістається... щоб з ніг звалити...
Безмозгою сірою масою легше управляти, от споконвіку власть імущі так і бояться інакомислячих, які бачать все не так, як решта. Дуже мені подобаються монологи Мюнхауза у виконанні Янковського, царство йому небесне.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... Янковський... важко і уявити барона у іншому образі... дякую, пане Ігорю... рада бачити Вас...
стань, як ема́левий чайник –
аляпова́то-звичайним,
опа́лубочним, штампо́ваним,
із шлако-блоків муро́ваним,
може, виб`єшся у начальники…
стань! – брехливим-лукавим…
підхва́люй, де треба,
де треба – хвали́ !
на людях дурничок своїх не мели́…
Лише частина вірша, а скільки мудрості!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Віталію... приємно, що читаєте мене...
Від Вашого вірша такі ж враження як і від фільму - якоїсь безпомічності. Та все ж вони мусять бути - ті, що ворушать маси. Дякую Вам.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже Ви точно поставили тут слово - "МУСЯТЬ"... мусять... хтось же мусить тут бути зараз із білих ворон, а то зовсім усе зодноманітниться... правда, їхня наявність тільки розпалює азарт людської ЗГРАЇ... ніби ще більше згуртовує її...
Безмозгою сірою масою легше управляти, от споконвіку власть імущі так і бояться інакомислячих, які бачать все не так, як решта. Дуже мені подобаються монологи Мюнхауза у виконанні Янковського, царство йому небесне. 
