На перший погляд, дивна назва обумовлюється тим, що тепла по-весняному осінь дочекалася 10 листопада – проведення міжобласної літературної зустрічі «Сонячного грона», а вже потім пані Осінь дала волю дощам. Це літературне об’єднання було особливо інноваційним, завдяки директору бібліотеки Колівошко Оксані Володимирівні та начальнику відділу культури Чайківській Галині Зіновіїній. Спершу гості з Івано-Франківщини відвідали етно майстерню «Куферок» - візитну картку Чорткова, за висловом поетеси з Карпат Наталі Данилюк, послухавши цікаві розповіді творця майстерні-музею Володимира Шерстія. Близько другої по обіді читальний зал районної бібліотеки став місцем концентрації емоційних хвиль креативності, щирості та … надреальності. З вітальним словом виступила директор ЦРБ, запросивши музиканта Олексія Гуску покрити зал чарами звучання скрипки. Організатор Ярослав Дзісяк привітав оновлене «Сонячне гроно» із Днем народження – вперше у такому форматі творчі люди зібралися 13 листопада два роки тому, а також усіх галичан із 95-річчям Листопадового чину – творенням галицької держави. Перший вірш ведучого закономірно і був на тему осені. Бібліотекар і ведуча Олександра Наконечна, на «великому екрані» представила бук-трейлер – комп’ютерну роботу Олександри Іванців про поетичну книгу Ярослава Дзісяка (Дорожного) «Запрошу музу я на каву» та її презентацію 30 серпня. Читання поезій продовжив частий гість Чорткова, учасник обласного літоб’єднання, найстарший з нашого товариства Михайло Тарабій з Копичинець. Майстер слова, олівця та пензля Анастасія Обшарська потішила віршами і новими художніми роботами, подарувавши намальовану осінню Музу. До залу звернулася студентка Мар’яна Магега, яка від початку у нашому «Гроні», її твори друкувались у літературно-громадському альманасі «Тернопіль». У ході читань ведучі інформували гостей про «круглі» дати літератури та держави загалом. Так, Ярослав нагадав, що 305 років тому, 2 листопада військо Петра І знищило гетьманську столицю Батурин, “не милуючи ні статі, ні віку, ні самих молочних немовлят”. Окрім козаків-оборонців від рук московських окупантів загинуло 6–7 тисячі мирних жителів (за іншими даними, більше), а 210 років тому, 13 листопада на Соловках помер останній кошовий Запорізької Січі Петро Калнишевський. Олександра Наконечна зазначила, що 190 років тому, 5 листопада 1823 р. – народився Яків Щоголів (Щоголев), поет, багато віршів якого стали піснями, 6 листопада 1811 р. – народився Маркіян Шашкевич, співзасновник просвітньої «Руської трійці», окрема книжкова виставка була присвячена Міжнародному дню писемності, який відзначається 9 листопада.
Надалі до залу звернулася юні Марія Серафінчан, медик за фахом і медик поетичним словом, вірші якої з’являються в обласних газетах та студентка педагогічного училища з філософсько-ліричною темою Юля Потикевич. На цей раз інтер’єр читального залу доповнявся фото роботами чортківського фотохудожника зі світовим іменем Ореста Лижички, він представив публіці міжнародні видання із вміщеними авторськими роботами. Тему світлин перебрав ведучий, показавши на великому екрані історичну Хмельниччину – авторські фото замків і фортець Староконстянтинова та Меджибіжу, адже опісля, вперше відбувся телеміст (по скайпу) із хмельницькою поетесою, попередньою гостею Чорткова, Інною Гаврилюк. Віртуальне спілкування залишило приємні враження та бажання приїзду до Чорткова наступного разу. Активний учасник поетичних зібрань студент інституту Роман Король зачитав присвяту хмельничанці та інші поезії, фахове зростання яких відзначили присутні.
Наступила черга і головних гостей з Прикарпаття. Першою вийшла неодноразова гостя нашої поезії Леся Геник, яка вже удруге в Чорткові представляла свою першу книгу «Від душі до душі». Розміреною артистичністю читання витонченої поезії викликала оплески і захват залу, як і її колеги поетичного слова. Наталя Данилюк з карпатського Перегінська представила своє друге творіння «Кульбабову віхолу» – у залі завіяло усмішками щирого захоплення майстринею слова.До слова, на її презентації чортківчани були в останню неділю жовтня. Свято зустрічі доповнилось першим показом на публіку першої поетичної книги Віталії Савченко «Все це – душа моя», безпосередня презентація якої відбудеться наступної неділі у Франківську. Окрім поезій, вона ще й авторка казок, аж ніяк не дивно, що перший вірш Віти – про осінь. Приємно, що чортківська бібліотека поповнилась книжковими подарунками гостей. Франківське тріо було настільки насичене
емоціями слухачів, що поміж зачарованістю поезією слід було дати скрипальські чари. Доповнюючи тему книг, Ярослав представив подаровані поетичні книги поета й адміністратора сайту «Натхнення» Олексія Тичка з Черкащини, зачитавши вірш про далекий листопад та збірку Зіновія Винничука з Коломиї.
За поетичною лірикою прийшов поетичний гумор із гострими кутами – пародист Микола Базів з Гусятина, нещодавній лауреат премії Нопеля всеукраїнського фестивалю гумору (село у рівненьскій області). Доречною була озвучена ведучим інформація про те, що 80 років тому,
10 листопада 1933 р. Іван Олексійович Бунін був удостоєний премії Нобеля по літературі. У Чорткові вперше була з шалом артистичного виступу молода авторка Катерина Кузьменко. Фрегат її поезій мчався на всіх вітрилах, витворивши емоційний шторм вражень.
Уляна Фейло представила свою творчість, на цей раз – прозовий етюд і браслети ручної роботи сімейного виробництва. На завершення присутні поділилися враженнями про зустріч, учасникам та гостям подякували ведучі та директор бібліотеки Оксана Володимирівна Колівошко, з побажанням бачити на черговій зустрічі.
Ярослав ДЗІСЯК (ДОРОЖНИЙ)
моє щире захоплення вами всіма за бажання сіяти у світі СЛОВО - любові,поваги, дружби.А особливо слово,настояне на нелегкому минулому українського народу.Опираючись на минуле - дарувати життя майбутньому поетичному слову .МОЛОДЦІ!
Чудово!) Все, що залежало від тепла сердець учасників - ідеально) А технічні моменти - то абсолютні дрібниці, які можна виправити. Добра і здоров'я усім учасникам!
Дуже гарна стаття. Молодець, Ярославе, охопив всі найцікавіші моменти! Дякуємо тобі за таку чудову і незабутню творчу зустріч! Сподіваємося, що таких попереду буде ще багато. А моїм любим "Об'єднаним словом" щиро дякую за приємне товариство!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так-так, дяка Ярославу - він невгамовний і це - чудово!!!
Такі зустрічі - справді незабутні!
І ще одна цікава та змістовна зустріч!
Об‘єднані поетичним словом різні покоління.
Зібралися не тільки майстри віршування, а й рукоділля - дивовижний карпатський край, талановиті люди!
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, п. Олю! І велика радість, що якось... і Ви долучились до нас не тільки на відстані думки, а й на відстані руки!
Щира дяка, що співпереживаєте з нами ці миті!
Сподіваємося, що таких попереду буде ще багато. А моїм любим "Об'єднаним словом" щиро дякую за приємне товариство! 
