У тобі є усе, що хочу:
Різнобарвно: і чорно, й біло.
Такі мудрі спокійні очі,
Таке сильне і пружне тіло.
Такі зважені "можна" й "треба",
Руки ніжні, безумні... Ти,
Мов прописаний Богом з неба
За рецептом... Від самоти.
Я впускаю тебе у болі,
У наближене до смертей,
Ти ламаєш мої паролі,
Як волосся скубеш густе,
В'яжеш вузликом на зап'ясті,
Язиком притиснеш щоку...
Ми коти однієї масті -
Ті, що повзають на боку.
Поцілунком закривши рота,
Точно знаєш, куди ведеш...
Я не хочу питати: Хто ти?...
Відчуваю, що мій!..
Авжеж!