Колись на водохреща
Христа в воді купали.
У нас на вогнехреща
Автобуси палали.
Вогнем хрестили душі,
Обмануті катами,
І голоси потужні
Над площами лунали.
Палав-горів автобус,
Мов символ боротьби,
А там орляток корпус
Шептав слова мольби.
"О Боже, батьку, поможи!
Ми не йдемо проти народу!
Так, нам накази ті дані!
Ми не хотіли лити воду!
Ми знаєм, є й такі між нас,
Їм не важливо, як і нащо,
Вони виконують страшний наказ,
Але ж не поміляється хіба ото ледащо.
Брати, не треба бійні!
Ми з вами! Ми за вас!
От почекайте тільки,
І стане більше вас!"
Кричать орлята кволі,
Червоною стікають,
Та їх не чують. Знову
Й знову бруківкою кидають.
Колись на водохреща
Христа в воді купали.
У нас на вогнехреща
Автобуси палали.
Вогнем хрестили душі,
Обмануті катами,
А мати плачуть, бідні,
Бо лихо поміж нами.
(20.01.14)
