Забирай свої пальці, комір, ходу.
Забирай свою душу з моєї кімнати.
Думала, що без тебе я проживу,
Але залишилася сама подихати.
Забирай мої сльози, що тобі дарувала.
Забери свій запах і враннішню каву.
Я хотіла кричати, та лише пробачала.
Забирай ще й посмішку сво́ю лукаву.
Забери свій дотик з шкіри блідої,
Бери поцілунок з вуст пересохших.
Іди від мене твердою ходою.
Ти - не коханий. Не мій. Не хороший.
Забирай свої руки. І сам теж забирайся.
В своїх зелених очах я залишу сльозу.
Йди від мене і ніколи сюди не вертайся.
Іди скоріш. Бо навіки тебе поверну.
