Мабуть відповідь римою буде найкращою сповіддю
хоч не віриш ти богу і всім його вічним апостолам
я ж тону у мовчанні, захлинаюся тихою повінню
вже не вірю і в те, що називається простором.
А вона так любила всі його вуличні ноти і радості
посміхалась до неба під час театральних показів
він чекав слів кохання і при цьому трішки зістарився
бо дитячі вчинки не потребують словесних доказів
Божеволіла від його тимчасово- вічних відсутностей
і запізнень на останні цілодобові потяги
Вона любила його. Так! Любила його!
та він вкотре зникав залишаючи в серці протяги
Бракувало лише маленького подиху і подиву
він не міг чи не вмів її смуток відчути
намагася вперто зловити, хоч тримав у руках
міг любити та вибрав, на диво,забути.
