Твоє янголя вже тепер не у восьмому класі,
Твоє янголя вже не пише сльозливих рядків.
Твоє янголя хоче в серце гаряче покласти
Всю ніжність і ласку, яких колись ти не схотів.
Твоє янголя вже насправді тобі не належить.
Твоє янголя вже насправді і не янголя.
І дівчинка та, що писала поезії в зошит,
Померла тоді, коли стала вона не твоя.
Білявих дівчаток виховує перше кохання,
В душі залишаючи запах солодкий весни.
Це дуже болить, коли перша любов - не остання,
Бо те янголя тихо плаче у серці завжди...
Раніше коли батьки одружували молодих без їх згоди раз і на хавжди то усі скаржилися, що вбивається кохання. Тепер свобода у стосунках і всі почали скаржитися на кохання, мовляв яке воно жорстоке.
Blondberry відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люди завжди будуть скаржитись на жорстокість кохання. Мабуть, справа в людях. Або в коханні.
"І дівчинка та, ....,
Померла тоді, коли стала вона не твоя."
Справді, це Бо-о-оляче...дуже, але це нас виховує...Хоча, є і більш гуманні методи виховання.
Blondberry відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00