Як мало людині потрібно для щастя
У когось це діти, робота чи ближнього ласка.
У світі чимало красивих речей,
Не відірвати від них нам очей.
Цікаво, що в кожного різне щастя,
Намальоване кольорами осіннього листя.
Так швидко розквітне і вмить погасає
Не встигнеш звикнути, його вже не має.
Та в думці його, ти завжди пам*ятаєш,
Коли тобі сумно,наче книжку гортаєш,
І вмить на обличчі з*являється посмішка,
В очах блискавиці, і як синя волошка
Цвітеш і радієш, літаєш як пташка
Щасливі хвилини, ми всі пам*ятаємо
І ніколи ми їх не забуваємо
Бажаю в житті вам ніколи не сумувати
А тим, хто приносить щастя хочу подякувати.
