У безмежному океані
Тільки хвилі й висока вода,
Загубився наш лайнер,
Зовсім тиха його хода.
Вже котрий день пливем
В невідомість від дому,
А чи долю знайдем,
Це не знати нікому.
Та грін-карта усім
Затуманила очі,
До далеких країв
Вирушаєм охоче.
Що чекає нас там –
Невідомо нікому…
Навкруг нас – океан
У безмежному морі чужому.
До чого припливем,
До чийогось там дому,
Що чека нас і де -
Звісно Богу одному.
Ми у нього попросимо,
Щоб дав сили й снаги,
Щоб прожити дві осені
Між чужими людьми.
